Підсумки - 2025

31 грудня, а отже час підбивати підсумки. 
Цей рік був.... був. 

Але він більше виглядає не як рік 

Січень 

Першу половину січня я гуляла вулицями Берліну. Всю поїздку я шукала той самий німецький вайб і випадково знайшла його в барі з інтер'єром з 2000х, ігровими автоматами і пані барменом яка пила на барі. Але після весь бар почав співати пісню німецькою і це було дууууже атмосферно. Виходячи з бару, я думала що мене кинуть на гроші, але пані бармен дала решту до копійочки та побажала бути щасливою. 

Після повернення в спогодах вспливають лише обстріли балістикою. Але це теж один з ключових моментів. Метою моєї поїздки було налагодження сну і стабілізація графіку, тобто лягати спати хоча б о 12й, а не о 3-5 ранку. Життя в такому режимі впродовж 2 років значно вплинуло на моє здоров'я, я це відчуваю вже не лише на психологічному, але й на фізичному рівні. 

Лютий

Схоже саме цього місяця я прийняла рішення звернутись до психіатра. Виявилось це не страшно зовсім. Мені прописали заспокїливі,  які допомагали, але не так сильно, як хотілось би. 

Також після повернення з Німеччини я запланувала другу онкологічну операцію кішці. І на відміну від першої реабілітація була не дуже простою. Забігаючи на перед весь рік кішка відвідувала лікарів раз на 2 місяці, а загальні витрати за рік склали 2 500 $. 

Якщо що - готова поміняти кішку на машину, звертатись в особисті ХD

Березень

Вперше побачила приліт в будинок в перші хвилини й з власного вікна. 

Тоді померла бабуся. Потім впродовж року було 3-4 прильоти різної тяжкості в мікрорайоні, але це вже таке. Через зрозумілі причини фоток тут не буде. 

Все ж тоді моя психіка остаточно поплила, тому я почала приймати курс антидеприсантів, заспокійливі, і ще таблеточкі для сну які також належать до групи антиепресантів.

І що я можу сказати - це дійсно працює. Приступи агресії зникли, депресивні думки теж. 

І хоч дуже багато людей мене намагались запевнити, що таблетки то страшне зло, я вважаю що страшніше зло продовжувати руйнувати свою нервову систему і казати, що все нормально (що я і робила мінімум 1-2 роки.). 

В цьому ж місяці створила за правило частіше гуляти по озеру, навіть трошки допомагало. В такі вечори брала когось з собою телефоном. 

І от одного такого дня, я випадково зустріла свою дуууже давню подругу з Запоріжжя. Я була впевнена, що вона зараз живе там, але як виявилось вже мінімум рік ми живемо дуже поряд. І ця зустріч не лише розширила моє коли спілкування, але й в деякому сенсі стала доленосною. 

Квітень

Напікла пасхальних кексиків, спробувала пофарбувати яйця в каркаде. Взагалі намагаюсь створити традиції святкування у своїй родині, поки працюю над цим. Загалом якщо задуматись, то для створення традицій потрібно декілька років.

Точно ще десь в цей період була "книжкова країна", але звичайно я нічого не фотографувала. Але брала участь в міні турнірі "обіграй команду видавництва" в настільну гру "Інтриги та капуста". Я майже вийграла. 

До речі можна сказати в цьому році побачила світ ця гра, і я брала участь в її виданні. На останній сторінці правил навіть вказано моє ім'я. Не знаю чи можна це внести в досягнення. 

Травень

Тут проявилась та сама доленосність тієї зустрічі. Мені прийшло повідомлення "чи знаєш ти якогось таргетолога?". Я мала знання, щось мінімально запускала, але не робила це на інші проєкти. Тому, хоч мені було дуже страшно, я закрила очі і запропонувала свою кандидатуру. 
Так моя "рекламна агенція" здобула першого клієнта окрім основної роботи. 

Також я почала активно розпродавати старі речі на олх та схопила бан на шафі. Корочє, якщо маєте щось старе, не вагайтесь викладайте саме на олх, адже на кожен товар знайдеться свій покупець. Можливо це не супер швидко, але потроху копійечка падала. 

Червень 

Вивозила бренд на фан кон, впринципі нічого особливого. Просто покажу вам як виглядає демонтаж. 

Липень

Наша перша спільна відпустка з Романом. Поїхали в гори, бачили багато гор, лазили на гори але жили біля стройкі, бо Буковель зараз це одна велика стройка. 

Були в Мавці і це повністю змінило моє уявлення про спа, а ще плавали в одному соляному басейні з Машою Кондратенко. Автограф не брали, просто плавали.

До речі, я все ще не отримала фото за всі дні відпуски, у мене є за перші два та останній. А ми там пробули 9 днів. 

Серпень 

Мала другу спробу купити вишиванку, бо у мене її все ще немає. Тож я передивилась всі сайти з вишиванками які є, але не знайшла ту саму. 

Точніше одну я все ж знайшла, але за 8к, вирішила що то ту мач, навіть для вишиванки. 

Досить не погано відсвяткувала день народження. Без шуму, але все чітко за планом. 

Бокал вина з десертом в кондитерській, але як виявилось то був не десерт? а бомбочка в какао :D 

Після зустріч в закладі на літній терасі в колі друзів. Єдине про що я жалкую, що час так швидко промайнув. А заклад до речі схоже закрився на завжди, тому я встигла в останній потяг так би мовити. 

Також був мій перший день поля. Добре що погода була лайтова і я не відчула всі "прелесті" цього прекрасного дійства. Такі виїзди на івенти мене трошки витягують з зони комфорту та додають пам'ятних подій. 

Також в цьому місяці мені впав запит на налаштування Аналітики в Гугл. Впринципі аналітику я знаю, але в налаштуванні тегів (як я думала) плаваю. Корочє, у мене впринципі все вийшло і я навіть отримала ще одного клієнта який підключив мене і до інших бізнесів. 
Сажу чесно, я не дуже люблю запускати гугл реклами, інколи це така собі рулетка, але й дуже часто 

Вересень

Зробила осінню пересадку алоє. Ще була літня, але не пам'ятаю коли саме. Всього у мене понад 

штук алоє. Наступного року має бути близько 30. То ж здаю алоє в аренду, кому треба, або продаю дорого :D

Цього ж місяця почала вести свій телеграм канал. Вдається як вдається, але якщо відверто, то це стало місцем трошки рефлексії та підтримки.

Жовтень 

Просто багато роботи і багато проєктів. Але в цілому мені це подобається. 

Листопад

Випадково дізналась, що у моєї кішки відмовляють нирки. І здається просто треба колоти, возити до лікаря, але це виявилось набагато складніше ніж думала. Один день ти її хорониш, наступний наче краще. 
Ще тваринка ж не може сказати що з нею, що болить. Починає дивно себе поводити, відмовляється від їжі. Насправді нагодувати це одне з найскладніших завдань було. 

До речі, навчилась колоти уколи самостійно, тому, якщо потрібно - колю уколи дорого. 

Грудень

Просто багато роботи, а в перервах лікування кішки. 

Виїздила на івент працювати - трошки відпочила. 

Ну і на згадку залишу ялинку. 

Під кінець цього допису мене неймовірно розболілась голова. Таке враження, що цей рік намагається "ковбасити" до останнього. 

Загалом цей рік вийшов про новий досвід і вирішення проблем. 

Позитивних подій майже не було, але і сил на події абсолютно не було. 

За  весь рік я виходила кудись мабуть до 20 разів. Але це були якісні рази.

Що очікую від нового? Поки не знаю, рік покаже. 

Дякую за цей рік всім хто пройшов його зі мною. 

До зустрічі в наступному. 

Підсумки - 2023/2024

Я думала, що вже не буду цього робити ніколи, але...
Не роблячи підсумків за 2023 рік, я свідомо викинула цілий рік зі свого життя. Я сідала їх писати, але розуміла, що й писати особливо немає чого. І, мабуть, тому сьогодні десь у підсвідомості я зустрічаю 2024-й рік і не розумію, чому всі кажуть про 2025-й.

Озираючись назад, цей рік особисто для мене був дуже трансформаційним. Багато чого було переосмислено. Тому і підсумки потрібні, щоб переступити через усе, що було, і йти до нового.

Але спочатку зроблю те, що все ж варто було зробити ще рік тому, — підсумки 2023:

Січень
Перші дні нового року провела в Івано-Франківську з метою пересидіти обстріли та побачити подружку.

Лютий — Березень
Прожила два неймовірно гарних місяці в Яремчі. Саме в Івано-Франківську я познайомилася з дівчиною, з якою після ми й вирішили поїхати у "тихе місце".

Квітень — Травень — трошки Червня
Фото, які нагадують про цей період, немає, але пам'ятаю походи в укриття майже щоночі.

Липень
Почалися перші виїзди на заходи по роботі.

Серпень
Відсвяткувала свої 30, як колись і планувала.

Вересень
Трошки заходів по роботі. 

Пройшла гугл курси та сертифікацію з Google Ads та 4 Аналітики.

Жовтень
Знову поїхала до подружки в Івано-Франківськ, але вже просто, щоб побачитися і провести час разом.

Листопад
Купила абонемент у спортивний клуб.

Грудень
Знову виїхала на новорічний захід, але вже у Львів. Це просто приємні спогади.

2024 рік: 

Січень
Почала ходити на йогу та пілатес, продовжувала заняття аквааеробікою та плаванням.

Лютий
Купила нове пальто та святкували день народження подруги. Варто зауважити, що я майже не виходжу з дому, оскільки працюю віддалено, і такі події — це дійсно події для мене :)

Березень
Виходили з подружкою в бар.

Квітень
Не пам'ятаю :(

Травень
Напекла пасхальних кексів, уперше пробувала глазурувати. Не стала ризикувати з глазур'ю та робити самостійно, тому результатом задоволена :) До речі, цей лайфхак із фарбуванням вином мені особисто не дуже зайшов. Прикольно, але не вийшло так, як у TikTok.

Виїздила працювати на івент у Львівській області. І це справжня магія, оскільки за тиждень до цього я побачила в TikTok відео про цей комплекс і подумала, що було б круто колись туди потрапити. І от, я вже там працюю. А зустріч світанку з командою — то окрема ван лав тема. Мабуть, з цього й почалося?)

Червень
Готувала виїзд видавництва на Fan Con. Ми були досить масштабні, і це мене дуже радує.

Липень
Взяла собі за правило виходити на Тельбін майже щодня, бо літні дні неймовірно швидко спливають. Дуже хотілося насолодитися кожним із них, наскільки це можливо.

Розпочала свої походи до ендокринолога, мені ж уже за 30, тому розповіді про лікарів набувають актуальності.
Забігаючи наперед — два місяці шукали, знайшли хронічний стрес. Загалом найважчим виявилося здати всі аналізи. Оскільки через те, що дуже часто ходжу в укриття, досипаю цей час уранці. Але аналізи потрібно здавати до 10 ранку, а поспавши 4 години, вони теж нічого хорошого не покажуть. Близько двох місяців збирала результати. Лікар у рамках лікування прописала — спати, але з цим пунктом лікування я все ще погано справляюся.


Серпень
День народження, який я святкувала двічі, і все було майже ідеально.

Захід сонця в барі на даху та смачні коктейлі, а наступного разу — затишний вечір зі свічками й тортом. Програму максимум зі святкувань виконано.

Вересень
Подарунок на день народження — поїздка на море.
Я закохалася в Несебр, бо це дуже гарне місто, а ще там дуже смачне вино у місцевій винарні.

Мені не вистачило семи днів настільки, що я переплутала дні від'їзду й записалася на морську прогулянку на день, коли у мене від'їжджає автобус. Довелося все скасовувати. Прогулянку, звичайно, а не автобус додому.

Але найцікавіше — те, що відбувалося до відпустки. Мене запросили працювати на івент у Хмельницькому на декілька днів. Це три дні цікавої роботи та алкогольних ночей. Що говорити, якщо на автобус до Болгарії я сідала, поспавши пару годин і з великим похміллям.

Жовтень
Так само, як і квітень, але, вірогідно, все ж подружці вдалося мене кудись витягнути. Але це не точно, можливо, це сталося вже у листопаді.

Листопад
Параноя через обстріли, в найпіковіший момент якої мене вицепили попрацювати на івент.

Це мій перший досвід роботи на заході, де присутня українська ТОП-зірка. Цей захід мені запам'ятався фарфоровими чашками та афтепаті, яку я проспала :)

Грудень
На початку місяця їздила на декілька днів до Львова до бабусі. Так виходить, що у Львові я була багато разів, але якось усе повз. Можливо, колись я все ж зможу погуляти по місту.

Після повернення я зрозуміла, що морально не готова святкувати свята у Києві, і загалом у Львові дуже сподобалося спати, коли ти хочеш.

Тому вже другий тиждень я в Берліні. Станом на цей час я виконала майже всю туристичну програму й уже потроху збираюся додому.

Головні висновки, які я зробила на фінішній прямій до нового року, це: треба спати, продовжувати пити заспокійливі, виходити з дому, бути відвертою з собою та жити. Бо найнеймовірніші речі ніколи не сплануєш.

Дякую за кожен день та кожному, хто був зі мною цього року.

Зазвичай свої звіти я закінчую очікуваннями від нового року, тож від 2025 року я очікую, що все ж зможу повернутися до активного життя, яке насправді поставила на паузу ще років п'ять тому.

Підсумки - 2022

До останнього не планувала писати, але підбиваючи підсумки по роботі, зрозуміла, а чому б і так

Січень. 

В останні дні грудня я ну дуууже хотіла створити пряниковий будиночок на новий рік. Майже ніде на той час їх вже не було (ялинки були, а будинків не було), але мені пощастило. Хто б знав, що то виявиться настільки символічним.  

4 січня в чергове, вийшовши на балкон та подивившись на Батьківщину мати, я усвідомила, що маю змінити роботу. Почались довгі пошуки. 

Лютий. 

Багато працювала, шукала роботу, планувала купити пальто з вишивкою. В якийсь момент в моєму оточені почали казати про війну та щось президент про шашлики казав... але в мене дві виставки, плановий огляд у лікаря і пошук нової роботи. Якось хоч трошки думати про то, що взагалі чисто в теорії з вірогідністю в 1% це станеться я почала десь за два - три тижні. 

На фото вище вид з території де знаходився офіс (в якому я працювала). В той день я балакала по телефону з подружкою. Вона мені щось казала про війну, а я її розказала свій сон. Вона мені казала - "не розказуй до обіду, а то збудеться", а я казала - " та ладно тобі, то таке фантастичне". 

Власне сон: щось починає вибухати під домом. один за одним, ніби ланцюжком. Я хапаю кішку виходжу на вулицю. Всюди лунає тривога. Відчуття в мене було як при трагедії в Чорнобилі (чомусь такі асоціації). Питаю у людей "Що робити? Шо коїться?" а вони не знають. 

Так от, сни до обіду я більше не розповідаю. 

Ввечері 23го я записалась здати тест на корону 24 лютого. 

24го о 5й ранку я подумала, що як завжди, салюти пускають, але з вікна салюти не побачила. В новинах тиша, ніхто нічого не пише, а воно десь бахкає чогось. О 7й ранку я схопила кицю і побігла до подруги. 

Березень. 

Поїхала в Польщу. На вокзалі підібрали добрі поляки. Вперше у своєму житті відстояла 6 годину чергу (до речі безрезультатно). Тіки завдяки об'єднаним зусиллям дівчат з інших міст зайняти чергу з вечора - в ранці я змогла отримати песель. 

Квітень. 

Влаштувалась працювати в мак. Хотіла ж змінити роботу ;) 

Пройшла сертифікацію по фріткам (картопля), баверичу (напої та морозиво), ранеру (збір замовлень) та презентеру (видача) - тепер є шо додати в резюме маркетолога :D

З плюсів:  коли на тебе волають матами по польську - ти нічого не розумієш, тож не так прикро. Але потім я почала трохи розуміти. 

Якщо, раптом, ви не знали, то колу не розливають з пляшок, йде окремо сироп та вода. Одного разу в мене закінчилась фанта (колір став не таким насиченим). Я не дуже знаю наскільки має  бути фанта помаранчовою, тому не змогла вчасно попередити, що треба її змінити. Самі сиропи знаходяться окремо, тому ти не можеш подивитись залишок під час роботи. Після того це був один з моїх найбільших страхів - закінчиться сироп в напоях, а я не побачу. 

А ще одного разу, людина яка була на фрітках не просигналила вчасно, що закінчилась картопля, через що в нас назбиралось понад 20 замовлень які ми не могли видати та затримка мінімум 10 хвилин. У словах це виглядає ніяк, але коли в тебе на видачі купа бургерів, голодні люди, а ти нічого не можеш віддати - то страшно:) До речі, картки за очікування не видають і українці дуже дивувались цьому. 

Травень. 

Зробила киці польський паспорт. Вона все ще прописана десь під Варшавою, хоча сама Запоріжанка. 

До речі, з маку теж звільнилась, бо вирішила повертатись в Україну. Мені зробили пропозицію по роботі від якої я не змогла відмовитись, бо це була робота не в Маку. 

Червень. 

Я приїздила зі звичайним рюкзаком і маленькою сумочкою. А поїхала... з туристичним рюкзаком і валізою. 

Липень

Лікар сказав, що в мене вродє як нарешті ремісія і знизив дозу препаратів. В наступному році дізнаюсь чи вийшло призупинити хворобу.

Серпень

Все ж в мене з'явилось те пальто з лелеками, яке я планувала купити до війни. Це маленьке диво, бо вже в лютому їх залишалось не так багато. 

Ще здійснилась моя маленька робоча мрія - ми запустили проєкт з УЗ. А оскільки це мій особистий блог, а не робочий, то я можу похвалитись і сказати що я вже два роки мріяла втілити цю ідею в реальність - і ось :) Кожна гра яку ви зараз можете зустріти - забрендована особисто моїми руками :D 

Вересень 

Вийшла гра ЗСУ, готували стенд для виставки у Німеччині. Найскладніше було -  придумати як зробити брендинг без оракалу, але гарно. Тримачі з епіцентру все порішали. 

Жовтень

Почала активно шукати нову квартиру, бо як би 9/9 не дуже вселяє відчуття безпеки. Взагалі квартиру я почала пасивно шукати ще з липня. Мені дуже сподобалась одна квартира, але я не наважилась навіть подивитись, потім все літо жалкувала, що провтикала. Так от - тепер я живу саме в ній - ще одна магія. 

Листопад

Нічого цікавого. Займалась переїздом. Вперше в житті мила квартиру з ліхтариком, 3 дні відмивала скотч з вікон. Найкумедніше це: очікувати світло, бігти за пилосмоком до подруги, швидко все пропилососити (бо на той момент були великі перебої) та встигнути доробити те, що залишилось хоч трохи при світлі (бо вже як би вечір). На диво я встигла ідеально до відключення. 

Грудень

Місяць який зробив весь рік.

Давали інтерв'ю на одному телеканалі та на радіо Армія. ФМ, про нас загадували в ефірі Хіт ФМ. Як сказала СММниця: "Ох уж це медійне життя, коли нові зйомки?" 

В перервах між "зірковим життям" завдяки минулій роботі ще встигла згонять в Буковель де працювала з відомими коміками, подивилась на зимові гори та купила сукню за 2 тис. грн. в горах в готелі (бо не знала, що треба було бути в усьому чорному) :D. 

А завершили ці "гастролі" прямий ефір на 1+1. Десь близько 8ї вечора мені зателефонував директор, сказав шо плюси хочуть зняти про нашу ігротеку на вокзалі. За вечір знайшла майстра який зможе гарно розказати, порєшала орг моменти, в ранці поїхала на вокзал. Зрозуміла як добре, шо вже два роки не знаю "шо таке метро у час пік". Тіки підходжу до вокзалу, шукаю директора і тут вмикають тривогу. Читаю в чатах - ракетна загроза. Побігла в метро, там перечитала уважніше, зрозуміла, шо ракети не летять, пішла всіх збирати до купи. До прямого ефіру залишалось 30 хвилин. Під час тривоги всіх виганяють з вокзалу, тому зйомки були під загрозою. На щастя відбій дали швидко. Ми побігли все готувати. Геймайстер виносить ігри з комороки, директор стелить скатертини, СММник розкладає деталі ігор, я бігаю по залу очікування з пулєвєрізатором пшикаю скатертини, щоб вони розгладились. Тут приходить репортер. Для трансляції треба увімкнути освітлення, а людина шо має вмикати десь йде. Ефір відтягують як можуть. За дві хвилини до ефіра, СММниця знаходить компанію молоді, (яка судячи з усього тіки з потягу, голодна, снідає маком), каже їм - йдемо грати. Вони на диво погоджуються, всі розсаджуються. Вже немає часу чекати людину яка вмикає світло, починаються зйомки. Камера, мотор. І тут нарешті вмикають світло на вокзалі. 

Щороку я пишу свої очікування від майбутнього року. Торік я писала, що нічого не очікую, тільки можливо жити в моменті. В моменті не вийшло, але коли нічого не очікуєш, то і не так сумно. 

Корочє, всіх з прийдешнім новим роком. 

 

Итог-2021

В общем дело было так

Январь

Почти месяц делала откосы на окне. Сделала. Прошел почти год и почти не потрескались. 

Февраль

Много работала. 

Март

Заболела, предположительно короной, но это не точно. Поскольку осложнений не было - решила не делать ПЦР и не идти к врачу.  И это самая большая ошибка года. Всегда делайте пцр. Потому что для большинства врачей - если нет теста, значит не болел. 

Апрель

Просто оставлю фотографию самого яркого момента этого года.  Утренний кофе на Тельбине. К сожалению, повторов больше не было.

Май

Когда предположительно ковид предположительно закончился поехали с Олей в Ужгород. После месяца сидения дома немного волнительно выйти за пределы квартиры, а особенно поехать в другой город и особено на фоне проблем с памятью и ориентацией в пространстве. 

Но сакуры красивые, да. 

Июнь

Предположительно постковид в виде одышки и проблем с памятью решила полечить морским воздухом и солнцем. 

Не помогло. Но зато Катенька настоятельно меня отправляла к врачам, что собственно я и сделала сразу по возвращению. 

Июль

Завела карточку в институте рака, сдала анализов больше чем за всю свою жизнь. Узнала что такое биопсия и что КТ при включенном кондиционере напоминает морское побережье, а МРТ - настолько музыкальный, что можно записывать с ним хиты. Всему виной оказалось воспалнение лимфоузлов. 

Август

После того как онкологи развели руками - начали проверять инфекции. 

В свой день рождения торжественно получила отрицательные результаты ВИЧ и сдала туберкулёз. 

Из хорошего в этом месяце - коробка шаров и ночная днепровская набережная. 

А ещё сходила к чудо - мастеру Алексу, за стрижкой. Но эта приписка только ради фотографии, которая мне стала напоминанием всего что тогда происходило. Потому что на вопрос - "на сколько сильно отрезаем?" я ответила не "совсем чуть-чуть", а "как хочешь", потому что просто не знала что будет потом.  

Сентябрь

Пока онкологи думали что со мной делать, инфекционисты отправили к пульманологам. Завела карточку и в институте пульманологии. 

Параллельно с этим ездила в командировку в Одессу, которая прошла под лозунгом: тараканы и поиски коробки. После этого туда пока не очень хочется) 

Октябрь

К счастью другие анализы подтвердили другой диагноз. Я распрощалась с онкологам и пошла лечиться. 

К слову если сравнивать эти два института, то в онкологии (по крайней мере где я была) очень крутые врачи, они помогли сэкономить достаточно много денег на анализах и постоянно мониторили как я и что я, и к большому счастью не назначили лечения без подтверждения диагноза.

В случае же с пульманологам - взятки прямым текстом. 

Параллельно с этим у Васи на хвосте выскочила шишка, что может свидетельствовать о раке. 

Сделали биопсию, анализы, у меня все тригернуло, оказалась киста. Сделали операцию, Вася бегает в свои 12 лет и радуется жизни) 

Ноябрь

Локдаун, а у меня запрет на вакцинацию. Я бы хотела бы вам рассказать страшную историю по поиску семейника через хелси ми и о том какие врачи мудаки, но нет. У меня прошло все гладко, выцепила последнего врача и даже не по месту проживания, сделала мне справку, хеппи энд. Хотя по сути это был месяц ожиданий и переживаний:"вдруг уже не берет", "вдруг не даст справку", и т.д.

Из радостного купила пуховик и свитер, которые меня просто рэрадуют. А, ну и конечно "лисица" на сумку, тоже очень радует. 

Ну и к слову, чем ещё запомнился этот месяц - засветилась в утренем эфире телеканала Украина https://kanalukraina.tv/ru/episode/yak-obrati-nastolna-igru-i-skilki-shcho-koshtuye

Декабрь

Много работала и даже все передела.

Пытаюсь искусственно создать настроение кидаясь на праздничную мишуру, пряничные домики и прочее. 

В общем-то даже выкидывать из отчёта ничего не пришлось. Осознала что этот год получился антисоциальный и в моем окружении осталось супер мало людей. Но эти супер мало людей супер поддерживали, за что я им супер благодарна. 

В тоже время благодаря этому всему я смогла остановится. Теперь я знаю когда "нет сил", что "всего не переделаешь" и что немаловажно если я чего-то не могу, то я правда не могу и это нормально.

Самое сложное в этом году было "проблема с головой". Если обычно я делаю паралельно кучу дел (пишу, воспринимаю информацию, а на фоне играет музыка), то во время болезни я больше не могла так делать. Я не могла сфокусироваться на вещах, не могла сориентироваться на местности.

Но наверное самый крутой момент был когда после первых приемов лекарств я перестала чувствовать постоянную усталость. 

Что я жду от следующего года? Да ничего не жду. Наверное научится жить в моменте, теперь можно.